Мате Рімац: дорогі суперкари залишаться бензиновими, ставши подібними до швейцарських годинників

Мате Рімац, людина, чиє ім’я стало синонімом електричної революції у світі гіперкарів, робить доволі неочікувану заяву. Засновник Rimac Automobili та очільник легендарного Bugatti пророкує довголіття бензиновим двигунам у ніші ексклюзивних автомобілів. Попри загальносвітовий тренд на електрифікацію масового авторинку, Рімац впевнений: вершина автомобільної інженерії рухається в іншому напрямку, стаючи територією «механічної розкоші».

Аналогія з годинниковою індустрією: коли функціональність відступає перед мистецтвом

Свій прогноз Рімац підкріплює влучним порівнянням із ринком елітних хронометрів. Сьогодні цифрові смартгодинники за своєю продуктивністю, точністю та набором функцій значно переважають будь-який механічний виріб. Проте це не заважає колекціонерам віддавати шестизначні суми за класичні швейцарські механізми. Річ у тому, що ціна тут формується не ефективністю, а складністю збірки, історією та відчуттям «живого» механізму на зап’ясті.

Так само і в автомобільному світі. Електромобіль для пересічного водія — це раціональний вибір: динаміка, відсутність витрат на паливо та легкість в експлуатації. Однак у сегменті, де вартість машини сягає мільйонів євро, покупці шукають зовсім інших емоцій. Якщо десять років тому еталоном ексклюзивності був час розгону до сотні, то сьогодні, коли навіть сімейні електрокросовери здатні випередити на світлофорі старий спорткар, «цифрова швидкість» перестала бути унікальним аргументом.

Повернення до витоків: чому бензин стає новим «вінтажем»

Ультрабагаті клієнти сьогодні прагнуть чогось невловимого: звуку роботи багатоциліндрового двигуна, тактильної віддачі механічної коробки передач та естетики складної інженерії. Саме тому виробники суперкарів все частіше звертаються до рішень, які ще вчора здавалися приреченими на вимирання. Іронічно, що саме цей тренд втілює в життя компанія, яка здобула світову славу завдяки Nevera — блискавичному електрокару, що перевертає уявлення про фізику руху. Проте зараз на хорватському виробництві компанії Мате Рімаца панує справжня індустріальна гармонія: поруч із електричними компонентами майстри працюють над новітнім 8,3-літровим двигуном V16 для майбутнього Bugatti Tourbillon.

Це протиріччя лише підкреслює філософію Рімаца: завтрашній гіперкар — це не просто засіб пересування чи набір технічних характеристик. Це об’єкт мистецтва, де кожен поршень, шестерня та елемент дизайну мають свою цінність. Бензиновий двигун у такому контексті перестає бути «брудним» джерелом енергії, перетворюючись на серце механічної скульптури. І хоча електрика поступово витіснить ДВЗ із повсякденного життя, у гаражах еліти бензиновий гуркіт звучатиме ще дуже довго, підтримуючи статус автомобіля як символу майстерності, а не просто технологічного споживацтва.