Гліцинія – одна з тих ліан, на які важко не звернути увагу. Особливо навесні, коли її кисті звисають каскадами, заповнюючи простір відтінками бузкового, рожевого, білого. Вона ефектна, сильна, із характером. Але й у розмноженні не найпростіша. Ті, хто одного разу намагався виростити гліцинію з нуля, знають: вона може вередувати, довго не цвісти, відмовлятися приживатися. Тому важливо не тільки розуміти, як розмножити гліцинію, а й вибрати спосіб, що дасть результат.
Чому не варто саджати першу гілку, що трапилася в землю
У гліцинії — щільні деревні стебла, і якщо просто зрізати шматочок і встромити в грунт, як це роблять з іншими рослинами, нічого не вийде. Або майже нічого. Відсоток приживання в такому разі – мізерний. А чекати цвітіння можна роками, особливо якщо не знати, як правильно підійти до живцювання гліцинії.
Тому важливо підійти до питання усвідомлено: зрозуміти біологічні особливості, вибрати відповідний сезон та спосіб, заздалегідь підготувати ґрунт. І так, тут знадобиться трохи терпіння. Але результат того вартий.
Основні способи розмноження гліцинії
Існує кілька методик. Кожен із них має свої плюси та нюанси. Все залежить від пори року, віку рослини, цілей (чи потрібно зберегти сорт), і готовності чекати.
1. Живцювання
Найпопулярніший, але й «найпримхливіший» спосіб. Підходить для весни та початку літа.
Як це робиться:
- Вибирають побіг, що напіводеревнів, поточного року (не надто молодий, але ще не сухий і не ламкий).
- Зрізають черешок довжиною 10-15 см, обов’язково з 2-3 вузлами.
- Нижній лист видаляють, верхні вкорочують наполовину.
- Нижню частину живця можна злегка надсікти і обробити коренеутворювачем (це необов’язково, але збільшує шанси).
- Садять у легкий вологий субстрат – суміш торфу та піску.
- Обов’язково створюють тепличні умови: вкривають банкою або поміщають у міні-парник.
Вологість важлива, але й застій води неприпустимий. За сприятливих умов коріння з’являється через 4-6 тижнів. Іноді – довше. Це не швидко. Але якщо все зроблено правильно, результат буде.
2. Відведення
Надійний спосіб, якщо батьківська рослина вже добре укоренилася у саду. Навесні або на початку літа одна з бічних пагонів пригинають до землі та закріплюють. Місце контакту трохи надрізають або зчищають кору. Потім прикопують не повністю, а частково, залишаючи верхівку на поверхні. Вкорінення займає від кількох місяців до сезону. Восени або наступної весни відведення можна відокремити і пересадити.
3. Насіння
Найдикіший спосіб. Підходить для ентузіастів. Насіння гліцинії легко зібрати – вони визрівають у довгих стручках, схожих на боби. Їх можна сіяти в домашніх умовах взимку або відразу у відкритий ґрунт навесні. Проблема в тому, що рослини з насіння часто не успадковують властивості материнського куща. Цвітіння може наступити через 5-10 років – або не наступити зовсім. Але як ботанічний експеримент чому б і ні?
Покроковий алгоритм живцювання гліцинії (весна-літо)
- Вибрати побіг. Краще – свіжий, без пошкоджень, зі світлою корою.
- Нарізати живці. Кожен — із 2–3 нирками.
- Обробити зріз. Коренеутворювач, деревна зола або просто залишити на пару годин просохнути.
- Підготувати ґрунт. Суміш торфу та піску (1:1) або спеціальний субстрат для укорінення.
- Посадити. На глибину близько 3 см під кутом.
- Створити тепличку. Підійде пластикова пляшка чи плівка на дугах.
- Слідкувати за вологістю. Без пересушування та без боліт.
- Чекати. Це, мабуть, найскладніший пункт.
Догляд за гліцинією після розмноження
Коли живці чи відведення приживаються, важливо не розслаблятися. Молода рослина потребує уваги:
- Полив. Регулярне, але помірне. Гліцинія не любить застою.
- Світло. Багато світла. Але першого тижня після вкорінення — краще притінити.
- Опора. Навіть молода рослина починає тягнутися вгору — дайте їй опору із самого початку.
- Обрізання. Обрізка, що формує, необхідна, якщо хочете в майбутньому отримати красиву квітучу ліану.
- Підживлення. Навесні – азотні добрива, влітку – фосфор та калій. Але в міру.
Догляд за гліцинією – це не марафон і не спринт. Це скоріше спокійна прогулянка з рідкісними зупинками та довгим, але ефектним фіналом.
А як зрозуміти, що все вийшло?
Не завжди очевидно. Особливо на ранньому етапі. Але є кілька ознак, що живцювання гліцинії пройшло успішно:
- листочки не в’януть, а навпаки – стають пружними;
- з’являється нове зростання — маленькі пагони чи нирки;
- живець не гниє в землі (якщо почав чорніти – все, треба пробувати заново).
Втім, навіть за хорошого догляду результат не гарантований. Буває, що все зроблено за правилами, а живець не прижився. Це нормально. Гліцинія має складний характер.
Чи варто пробувати?
Так. Однозначно. Гліцинія може бути не найпростішою в користуванні, зате одного разу зацвіте — і кожен, хто побачить це водоспадне листя і ароматні кисті, скаже, що все було недаремно.
