Артрит у собак — це не просто «старча хвороба», як багато хто звикли думати. Він може початися і у молодого собаки, особливо якщо є схильність, травми чи підвищені навантаження. Проблема в тому, що собака не скаже, що у неї болить. А господар може довго не помічати змін – доти, доки тварині не стане по-справжньому важко. Тому важливо знати, які сигнали подає організм, та вміти їх зчитувати.
Перестала бігати — чи просто полінувалася?
Одним із перших тривожних дзвіночків часто стає поведінка. Собака, який раніше жваво носився вулицею, раптом починає зволікати. Не хоче вставати з лежанки, уникає сходів, оминає бордюри. Деякі власники пояснюють це «лінню» чи віком. Насправді це може бути біль.
Як зрозуміти, артрит у собаки чи ні, якщо він просто став спокійнішим? Вся справа в деталях. При артриті собака уникає певних рухів – тих, що завдають болю. Підстрибнути на диван? Раніше легко, тепер – ні. Підійти до миски? Повільно, ніби розігрівається. Це не вік. Це симптоми артриту в собак.
Типові ознаки: що має насторожити
Артрит у собак розвивається поступово. Ось кілька ознак, які можуть виявлятися на ранній стадії:
- скутість рухів вранці або після сну;
- небажання стрибати, бігати, грати;
- помітна кульгавість – постійна або після навантаження;
- зміна ходи: собака ніби «перетоптується», намагається перенести вагу на інші лапи;
- хвороблива реакція на дотик до суглобів;
- облизування, покусування чи вилизування однієї й тієї місця.
Буває, що собака починає дратуватися чи уникати контакту. Це теж симптом – біль псує настрій.
Як ходять собаки з артритом?
Хода — один із головних маркерів. Артритна хода відома: рухи стають скутими, незручними. Собака може намагатися рухатися якомога повільніше, ніби обережно. Іноді вона буквально «застигає» після сну, і їй потрібен час, щоб «розходитися». У важких випадках вона переносить вагу на здорові кінцівки, через що корпус зміщується та з’являється характерна перекошеність. Це все ознаки артриту у собак, на які варто звернути увагу.
Чому артрит – не лише віковий діагноз
Так, з віком ризик зростає. Але артрит у собак буває і у дворічних. Особливо у великих порід (лабрадори, вівчарки, ротвейлери) або у тих, хто зазнав травм. Також він може бути пов’язаний з аутоімунними захворюваннями чи дисплазією.
Тож не варто списувати тривожні симптоми на вік чи особливості породи. Якщо поведінка собаки змінилася – краще розібратися.
Діагностика: коли час йти до ветеринару
Іти треба, як тільки з’являються сумніви. Чим раніше артрит буде помічений, тим легше його лікувати та сповільнити розвиток.
Зазвичай лікар використовує такі методи:
- клінічний огляд (пальпація суглобів, оцінка ходи);
- рентгенографія – показує зміни в кістках та суглобах;
- УЗД або МРТ – для більш точної картини стану тканин;
- аналізи крові (у поодиноких випадках) – щоб виключити інші причини.
Деякі ветеринари також просять власників знімати відео ходи собаки у різні моменти дня – це допомагає відстежити прогресію.
Лікування суглобів у собак: що реально допомагає
Цілком вилікувати артрит не можна, але можна серйозно полегшити стан та уповільнити розвиток. Лікування суглобів у собак – це не лише таблетки. Це ціла система і важливо підбирати її індивідуально.
Основні підходи:
- Протизапальні препарати (НПЗЗ) – знімають біль та набряк.
- Хондропротектори – підтримують хрящову тканину.
- Фізіотерапія – магніт, лазер, масаж, плавання.
- Контроль ваги – зайві кілограми збільшують навантаження на суглоби.
- Модифікація середовища – м’який матрац, відсутність слизьких підлог, сходинок.
Іноді при важких формах потрібна операція, наприклад, протезування суглобів або артроскопія. Але це скоріше виняток, ніж правило.
Скільки живуть собаки із артритом?
Відповідь неоднозначна. Артрит не смертельний сам собою. Але він впливає якість життя. Якщо біль сильний, собака може менше рухатися, гірше їсти, ставати млявим. Це все погіршує стан. При своєчасному лікуванні та підтримці собаки з артритом живуть стільки ж, скільки здорові. Важливо лише вчасно допомагати.
Що може зробити власник уже сьогодні
Ось короткий список того, що можна почати зараз, якщо з’явилися підозри:
- Поспостерігати за собакою: як вона встає, як рухається, чи змінюється настрій.
- Обмежити стрибки та різкі навантаження, особливо на сходах.
- Організувати зручне місце для сну – м’яке, тепле, без протягів.
- Звернутися до ветеринара – не для паніки, а для розуміння.
Артрит у собак – це не вирок. Але чим раніше помічені симптоми артриту у собак, тим простіше підтримувати вихованця в активному та комфортному стані.
