Річки міліють та заростають: в Укргідрометцентрі пояснили причини дефіциту води на початку осені

Вересень 2026 року вкотре піддав серйозному випробуванню водні артерії України, продемонструвавши тенденцію до поглиблення гідрологічної посухи. Як свідчать дані Укргідрометцентру, навіть попри локальні опади, річки країни перебувають у стані тривалої низької осінньої межені. Кліматичні умови місяця були зумовлені аномально високими температурами, що в середньому перевищували багаторічні показники на 0,4–1,4°C. Такий температурний фон у поєднанні з нерівномірним розподілом дощів лише посилив навантаження на водні об’єкти.

## Дефіцит вологи та тривожні антирекорди
Географія опадів протягом вересня виглядала контрастно. Поки значна частина Лівобережжя та центральних регіонів отримала місячну норму дощів — а в басейні Сули показник сягнув приголомшливих 274% від норми — інші території потерпали від справжньої засухи. У Карпатському регіоні, басейні Південного Бугу та частині суббасейну Прип’яті зафіксували суттєвий дефіцит вологи: рівень опадів склав лише 26–70% від звичних значень.

Ця ситуація безпосередньо відбилася на стані річок. Рівні води на більшості водних об’єктів Карпат, а також на окремих ділянках Дністра, приток Прип’яті та Південного Бугу наприкінці вересня впритул наблизилися до історичних мінімумів. Паралельно з обмілінням фахівці фіксують масштабне заростання русел рівнинних річок водною рослинністю, що значно ускладнює їхній природний водообіг.

## Критичні межі екологічної рівноваги
Найбільшу тривогу у гідрологів викликає той факт, що водність багатьох річок впала нижче за межі екологічної витрати, необхідної для підтримання життєздатності екосистем. Особливо складна ситуація склалася на Південному Бузі, де рівень води в окремих пунктах спостереження становить лише 41–48% від необхідного мінімуму. Подібна картина спостерігається і в басейнах Західного Бугу, приток Прип’яті та середнього Дніпра, зокрема на річках Стир, Горинь та Уж.

Але найбільш критичним показником стало припинення стоку води на окремих ділянках. Наприкінці вересня гідрологічні пости зафіксували відсутність течії на річках Прип’ять, Стохід та Трубіж. Такі явища для нашої гідрографічної мережі є надзвичайно рідкісними та свідчать про глибоку трансформацію гідрологічного режиму під впливом як кліматичних змін, так і тривалого антропогенного навантаження.

Для порівняння, історично низькі рівні води в Україні частіше пов’язували з короткочасними літніми посухами, проте останні роки демонструють сталу тенденцію до виснаження малих та середніх річок, що вимагає перегляду стратегій управління водними ресурсами. Нинішній вересень лише підтвердив, що річкові системи України потребують значно більшої уваги та відновлення природного балансу, оскільки ситуація, за якої течія річки буквально зупиняється, є тривожним сигналом для екологічної безпеки цілих регіонів. Враховуючи прогнози, жовтень навряд чи радикально змінить ситуацію, тому питання ощадливого водокористування залишається вкрай актуальним.